Налаштування функції «Load Balancing» на маршрутизаторах DSR-500(N)/DSR-1000(N)

У цьому документі наведено приклад налаштування функції  «Load Balancing» (балансування навантаження) між двома WAN-ами маршрутизаторів DSR-500(N)/DSR-1000(N).

Звертаємо увагу, що при створенні цього документа використовувався маршрутизатор DSR-500N з «прошивкою» (F/W) версії 1.08B82_WW. Якщо ваш маршрутизатор має старішу версію прошивки, то наполегливо радимо поновити її.

Процес налаштування функції «Load Balancing» розглянемо на прикладі такої мережевої топології:

Спочатку налаштуємо на DSR-500N інтерфейси LAN, WAN1 і WAN2. 

У меню Setup -> Network Settings -> LAN Setup Configuration налаштовуємо інтерфейс LAN (в нашому прикладі з IP-адресою 192.168.50.115/24):

Далі в меню Setup -> Internet Settings -> WAN1 Settings -> WAN1 Setup налаштовуємо інтерфейс WAN1 (в нашому прикладі зі статичною IP-адресою 193.138.187.152/28):

Нарешті в меню Setup -> Internet Settings -> WAN2 Settings -> WAN2 Setup налаштовуємо інтерфейс WAN2 (в нашому прикладі з динамічною IP-адресою):

Тепер у меню Setup -> Internet Settings -> WAN Mode налаштуємо режим роботи маршрутизатора одночасно з двома інтерфейсами WAN («Load Balancing»), і виберемо бажаний для нас режим балансування («Port Mode»):

·  Round Robin (як в нашому прикладі) – в такому режимі нові сесії з'єднання з Інтернетом чергуватимуться між доступними інтерфейсами WAN;

·  Spillover Mode – в такому режимі усі сесії з'єднання з Інтернетом направлятимуться лише через один інтерфейс WAN, доки на цьому інтерфейс не буде досягнуто визначеного порога пропускної спроможності; після досягнення цього порога для створення нових сесій використовуватиметься інший інтерфейс WAN.

Також слід вибрати механізм виявлення відсутності зв’язку з Інтернетом на інтерфейсах WAN маршрутизатора («WAN Failure Detection Method»). Це може бути або «ping» певних IP-адрес, або «nslookup» на певні DNS-сервери. Також слід задати з яким інтервалом («Retry Interval») виконуватиметься така перевірка та після якої кількості невдалих перевірок («Failover after») таке з’єднання буде вважатися неактивним і відповідному інтерфейсу WAN буде призначено статус «DOWN». Менший інтервал та менша кількість спроб забезпечать швидше визначення непрацездатності каналу зв’язку. Водночас занадто малі значення можуть призвести до того, що з’єднання буде вважатися неактивним навіть через незначні втрати пакетів, а не тоді, коли це насправді потрібно.

У нашому прикладі виберемо режим балансування «Round Robin», а для визначення відсутності зв’язку з Інтернетом будемо «пінгувати» IP-адреси шлюзів за замовчанням кожного з інтерфейсів WAN маршрутизатора: 

Інформацію про актуальний стан маршрутизатора та всіх його інтерфейсів можна отримати в меню Status -> Device Info -> Device Status:

Зокрема, на наведеному вище екрані бачимо, що обидва інтерфейси WAN маршрутизатора є активними, тобто мають статус «UP».

Одночасно в меню Status -> Traffic Monitor -> Device Statistics бачимо, що пакети маршрутизуються через обидва інтерфейси WAN, тобто клієнтські сесії з'єднання з Інтернетом явно розподіляються між цими інтерфейсами:

Зауважимо, що при потребі якийсь певний трафік можна «прив’язати» лише до одного з інтерфейсів WAN.

Приміром, в нашій топології є сенс зробити так, щоб всі пакети до мереж з «приватними» IP-адресами завжди надсилалися лише через інтерфейс WAN2 (тобто через «Configurable WAN»).

Для цього в меню Advanced -> Routing -> Protocol-Bindings слід створити такі правила:

Слід наголосити, що в нових версіях прошивок одночасно з функцією «Load Balancing» насправді працює і функція «WAN Failover»: якщо маршрутизатор виявить відсутність зв’язку на одному зі своїх інтерфейсів WAN, то всі пакети в Інтернет будуть надсилатися тільки через інший (працездатний) WAN.